РАДІОЛОКАЦІЙНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НАВІГАЦІЙНИХ ОБ'ЄКТІВ У СКЛАДНИХ УМОВАХ АТМОСФЕРНОГО СЕРЕДОВИЩА З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛЯРИЗАЦІЙНОЇ СЕЛЕКЦІЇ ЛУНА-СИГНАЛІВ
Ключові слова:
радіолокаційне спостереження, навігаційний об'єкт, атмосферне середовище, частково поляризована хвиля, енергетична матриця розсіювання, радіолокаційна модель, складний об'єкт радіолокаційного спостереження, тезаурус, поляризаційна селекціяАнотація
У статті теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено методологію використання поляризаційної селекції навігаційних об'єктів, що перебувають на траєкторії руху судна в складних умовах атмосферного середовища судновим радіолокаційним поляризаційним комплексом. Показано, що використання дійсних енергетичних параметрів Стокса, дає змогу здійснити розпізнавання луна-сигналу навігаційного об'єкта на тлі лунасигналів атмосферного утворення з використанням енергетичної матриці розсіювання та пристрою обробки луна-сигналу складного об'єкта (навігаційний об'єкт і атмосферне утворення) на виході приймача суднового радіолокаційного поляризаційного комплексу (СРПК). Теоретичною основою розпізнавання є радіофізична модель енергетичної матриці розсіювання з елементами, представленими параметрами Стокса та вимірюваними СРПК. Обрані опромінювані луна-сигнали навігаційного об'єкта й атмосферного утворення визначили вигляд енергетичної матриці розсіювання складного об'єкта та забезпечили функціонування СРПК в умовах складного атмосферного середовища під час розв'язування задачі поляризаційної селекції.
Розроблено схеми обробки луна-сигналу складного об'єкта, що дали змогу виділити луна-сигнал навігаційного об'єкта з луна-сигналу складного об'єкта шляхом вимірювання елементів енергетичної матриці розсіювання.
Обґрунтовано можливість використання енергетичної матриці частково поляризованої хвилі під час поляризаційної селекції навігаційних об'єктів, що перебувають у складних умовах атмосферного середовища. Енергетична матриця розсіювання дає змогу одержати в СРПК інформацію про поляризацію луна-сигналу частково поляризованої хвилі навігаційного об'єкта й атмосферного утворення шляхом вимірювання інтенсивностей їхніх луна-сигналів, які й розв'язують завдання поляризаційної селекції навігаційних об'єктів. Причому інтенсивність зливових випадних опадів вимірюється СРПК за першим параметром Стокса. Представлено результати експериментальної перевірки ефективності використання енергетичної матриці в поляризаційній селекції навігаційних об'єктів, які перебувають у зоні небезпечного для судноплавства атмосферного утворення.
