ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ

ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЛІ МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО ОПЕРАТОРА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРАВОВОГО ПОЛЯ

2026-05-07T16:39:31+00:00

У статті досліджується вплив цифровізації на правовий статус мультимодального транспортного оператора (МТО) в контексті впровадження електронних транспортних документів — е-CMR та е-AWB. Запропоновано математичну модель оцінки ефективності електронного документообігу, що включає коефіцієнт ефективності документообігу (КЕД), часовий ефект у логістичному ланцюзі та інтегральний показник цифровізації МТО. Обґрунтовано ефективність впровадження електронних транспортних документів (е-CMR) у системі мультимодальних перевезень та проаналізовано їх правову природу. На основі математичного моделювання встановлено, що цифровізація документообігу забезпечує скорочення часу обробки документів, формує значний сукупний часовий ефект і високий економічний результат при мінімальному терміні окупності.

Доведено, що електронна накладна, має юридичну силу оригіналу, однак її застосування супроводжується обмеженнями як нетоваророзпорядчого документа та ризиками правового характеру у транзитних юрисдикціях. Проаналізовано кіберризики, які виникають унаслідок цифровізації та можуть спричиняти значні економічні втрати, запропоновано методичний підхід до кількісної оцінки правового ризику кіберінцидентів та вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері мультимодальних перевезень

МУЛЬТИАГЕНТНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ АВТОНОМНИХ МОРСЬКИХ ПЛАТФОРМ З ПОРТОВОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ

2026-05-06T11:49:30+00:00

Вибухоподібний розвиток автономних морських систем на основі агентів штучного інтелекту загострив проблему забезпечення та координації, прийняття рішень й дотримання нормативних вимог у режимі реального часу. Метою статті є розробка мультиагентної моделі взаємодії автономних морських платформ з портовою інфраструктурою, що забезпечує безпеку та екологічність операцій. Мета статті досягається широким застосуванням штучного інтелекту, який виконує низку функцій для забезпечення безпечної роботи автономних суден у складних морських середовищах. Кожна з цих функцій – навігація, виявлення перешкод, запобігання зіткненням та прийняття рішень у режимі реального часу – має вирішальне значення. Для підтримання цих функцій застосовуються різноманітні методи штучного інтелекту, у тому числі машинне навчання, глибоке навчання, навчання з підкріпленням, комп'ютерний зір та обробку природної мови. Наведено огляд елементів штучного інтелекту, використовуваних в системах морської безпеки, а також їхні переваги та недоліки з точки зору продуктивності автономної морської системи. Запропоновано високорівневу модель архітектури агентів штучного інтелекту, що функціонують у режимі реального часу в автономних суднових системах. Такий підхід інтегрує сучасні технології (сенсорні функції, сприйняття, прийняття рішень, контроль та нагляд) для забезпечення безпечних, ефективних та стійких морських операцій. Основу моделі складає агент штучного інтелекту, який діє як автономна сутність, здатна обробляти вхідні дані, генерувати контекстно-залежні рішення та виконувати критично важливі для безпеки дії в умовах обмеженого часу й портової акваторії. Агенти штучного інтелекту не лише забезпечують ситуаційну обізнаність у режимі реального часу завдяки вдосконаленому об'єднанню даних датчиків, але й оптимізують маршрутизацію, споживання палива та технічне обслуговування, узгоджуючи це з галузевими цілями щодо зниження витрат та екологічної відповідальності. Детально описані функції агентів штучного інтелекту на кожному рівні архітектури. Інтеграція автономних суден з інтелектуальними портовими системами із застосуванням агентів штучного інтелекту дозволяє покращити динамічне планування, зменшити завантаженість порту та прискорити час виконання робіт у морській логістиці. Інтелектуальні порти, вдосконалені технологіями ІоТ, аналітикою великих даних та автоматизацією, стають основою для створення безперебійного операційного континууму між судном і берегом

АНАЛІЗ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МІНІАТЮРНОГО ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНОГО МОДУЛЯ ДЛЯ СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ І НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМ

2026-05-07T08:36:02+00:00

У роботі спроєктовано термоелектричний модуль для суднових енергетичних і навігаційних систем на базі модуля ТЕС1-01703. Наведено математичні рівняння для аналізу експлуатаційних характеристик модуля при протіканні електричних, теплових і механічних процесів. Для проєктування геометрії термоелектричного модуля використовується система автоматизованого проєктування (САПР), а для розрахунку основних експлуатаційних характеристик спеціалізоване програмне середовище скінченно-елементного аналізу. Спроєктований термоелектричний модуль має габаритні розміри 15×15×4,2 мм, він містить 18 напівпровідників P- і 18 напівпровідників N-типу, 37 металевих контактних комутаційних пластин. На цій основі створено термоелектричний ланцюг з 35 контактних з’єднань між напівпровідниками, які утворюють 18 термоелектричних пар. Габаритні розміри активної зони спроєктованого термоелектричного модуля (П-подібного ланцюга) становлять 12×12×2,6 мм. Розрахунок проведено чисельно з обраними граничними умовами по електричній, тепловій і механічній частині. У моделі охолодження модуля передбачено за рахунок примусової (вимушеної) конвекції вентиляторним способом охолодження при коефіцієнті тепловіддачі h=50 Вт/(м²·К) і температурі конвекції t_amb=25 °C. За допомогою комп'ютерного моделювання виявлено, як розподіляються основні показники моделі при силі струму 3,3 А. Ці показники включають електричну напругу, температуру, густину електричного струму, напруженість електричного поля, джоулевий нагрів, густину теплового потоку, механічні напруження та деформації. Під час моделювання виявлено області, де температура, механічні напруження та деформації мають підвищені значення. Також побудовано графіки залежностей робочих показників від сили струму при її зміні від 0 до 3,5 А. Ці графіки показують, як змінюються електрична напруга, температура, густина струму, напруженість електричного поля, джоулевий нагрів, густина теплового потоку, механічні напруження та деформації зі збільшенням сили струму. Аналіз отриманих даних дозволив встановити нелінійний характер залежностей робочих показників від сили струму. Визначено граничні режими роботи модуля, при яких забезпечується його ефективність, термічна стійкість та механічна надійність у складі суднових систем.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СУДЕН-КОНТЕЙНЕРОВОЗІВ ПІД ЧАС ТРАНСОКЕАНСЬКИХ ПЕРЕХОДІВ НА ОСНОВІ АДАПТИВНОЇ КОРЕКЦІЇ КУРСУ

2026-05-07T08:51:26+00:00

Проведено аналіз особливостей експлуатації контейнеровозів під час трансокеанських переходів в умовах впливу змінних гідрометеорологічних факторів. Встановлено, що однією з ключових причин зниження ефективності експлуатації є відхилення судна від заданої траєкторії руху під впливом вітру, течій та хвиль, що призводить до збільшення витрат палива, тривалості рейсу та підвищення навігаційних ризиків. Показано, що традиційні методи утримання курсу, які базуються на періодичній корекції, не забезпечують необхідного рівня адаптивності в умовах невизначеності та динамічної зміни зовнішнього середовища. Обґрунтовано доцільність переходу до проактивних підходів управління рухом судна, які базуються на інтеграції сучасних навігаційних систем із зовнішніми джерелами даних. У роботі запропоновано метод адаптивної корекції курсу контейнеровоза, який передбачає безперервний аналіз навігаційної ситуації з використанням даних глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS), електронних картографічних систем (ECDIS), а також інформації з погодних та океанографічних сервісів. Особливу увагу приділено використанню даних міжнародних центрів прогнозування, зокрема ECMWF (European Centre for Medium-Range Weather Forecasts) та NOAA (National Oceanic and Atmospheric Administration), що дозволяє враховувати прогнозні зміни зовнішніх умов у процесі управління рухом судна. Запропонований підхід доповнено використанням методів інтелектуального аналізу даних для виявлення закономірностей впливу зовнішніх факторів на відхилення судна від маршруту та оптимізації параметрів руху. Розроблено концепцію адаптивного коригування курсу, яка забезпечує мінімізацію відхилення від заданої траєкторії з урахуванням енергетичної ефективності руху. Показано, що впровадження адаптивної корекції курсу є особливо актуальним в умовах зростання світових цін на паливо та посилення екологічних вимог, зокрема в межах зон контролю викидів (ECA), де оптимізація маршруту дозволяє зменшити витрати на експлуатацію та забезпечити відповідність міжнародним стандартам.

Отримані результати підтверджують доцільність інтеграції адаптивних алгоритмів управління в сучасні навігаційні системи та системи підтримки прийняття рішень судноводія, що забезпечує підвищення точності руху судна, зниження витрат палива, покращення економічних показників експлуатації та підвищення рівня безпеки судноплавства

ЕКСПЕДИРУВАННЯ ТА ПОСТАЧАННЯ СУДЕН В УМОВАХ БЛОКУВАННЯ МОРСЬКИХ ПРОТОК: ВИКЛИКИ, АДАПТАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

2026-05-07T09:07:10+00:00

Визначено, що світове судноплавство є основою міжнародної торгівлі, забезпечуючи перевезення понад 80 % глобального товарообігу. Стійкість морських перевезень значною мірою залежить не лише від руху суден, але й від ефективності супутніх логістичних процесів, серед яких важливе місце займають експедирування та постачання суден морського транспорту. Під експедируванням суден розуміється комплекс організаційних, логістичних і координаційних заходів, спрямованих на забезпечення судна матеріально-технічними ресурсами, запасними частинами, провізією, технічним обслуговуванням та іншими необхідними засобами для безпечної та безперервної експлуатації. Сучасні системи суднового постачання являють собою багаторівневі ланцюги постачання, які об’єднують судновласників, технічних менеджерів, агентів, виробників обладнання, постачальників і портову інфраструктуру. Ефективність таких систем значною мірою залежить від стабільності глобальних транспортних маршрутів та доступності основних морських транспортних коридорів. Особливу вразливість для глобальної морської логістики становлять стратегічні морські протоки, через які проходять значні обсяги світових вантажопотоків, зокрема енергетичні ресурси, сировина та контейнерні вантажі. Ці ділянки морських шляхів виконують функцію критичних у міжнародній транспортній системі, де навіть короткочасні перебої або обмеження руху можуть мати масштабні наслідки для світових ланцюгів постачання. Їх часткове або повне блокування здатне порушити не лише регулярний рух флоту, але й стабільне функціонування систем постачання суден, включаючи експедирування запасних частин, бункерування, технічне обслуговування та організацію сервісних операцій у портах. У таких умовах виникають затримки в доставці критично важливих матеріалів, ускладнюється координація між учасниками логістичного ланцюга та зростає залежність від альтернативних маршрутів і транзитних хабів. Додатково спостерігається суттєве збільшення строків доставки, підвищення вартості логістичних операцій, а також зростання операційних ризиків, пов’язаних із необхідністю перенаправлення суден, зміною портів заходу та використанням більш дорогих і складних схем постачання. У сукупності ці фактори призводять до зниження ефективності морських перевезень і підвищення загальної вразливості глобальної судноплавної системи. За таких умов дослідження впливу блокування морських проток на процеси експедирування та постачання суден набуває практичної та наукової актуальності

МІЖРІЧНАЯ МІНЛИВІСТЬ ЛІТНЬОГО МУСОНУ У АРАВІЙСЬКОМУ МОРІ (ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ)

2026-05-07T09:22:18+00:00

У роботі проаналізовано особливості міжрічної мінливості поверхневого хвилювання в зоні дії літнього Індоокеанського мусону у період 2010–2017 років у контексті задач морської логістики та безпеки мореплавства. Дослідження базується на узагальненні довготривалих рядів спостережень, що дозволило виявити закономірності формування хвильового режиму в різні роки та оцінити ступінь його варіабельності. На основі статистичного аналізу показано, що аномальні режими хвилювання можуть формуватися як у вигляді підвищеної інтегральної інтенсивності процесу, так і у формі сезонної динаміки без виражених екстремальних проявів. Це свідчить про складний характер міжрічної мінливості, який не завжди проявляється через очевидні штормові події, але може суттєво впливати на загальні умови мореплавства.

Встановлено, що класичні кліматичні індекси, зокрема ENSO та Індійськоокеанський диполь, не забезпечують однозначного пояснення фактичних відмінностей хвильового режиму Аравійського моря у зазначені роки. Це вказує на необхідність розширення існуючих підходів до інтерпретації кліматичних процесів і врахування додаткових чинників. Для ідентифікації причин виникнення аномальних проявів мусонної циркуляції обґрунтовано доцільність залучення геофізичних процесів до загальновідомого переліку впливових погодоутворюючих факторів. В результаті проведеного факторного аналізу міжрічної мінливості літнього мусону за 4-ма ознаками (було виділено 2010, 2013, 2015 та 2017 роки), на кількісному рівні підтверджено вплив мінливості кутової швидкості обертання Землі на літній мусон Аравійського моря. Залежності, які отримали у результаті цього аналізу дозволяють глибше зрозуміти механізми формування хвильового режиму та уточнити роль глобальних геофізичних процесів у динаміці мусонної циркуляції.

Отримані результати можуть бути використані для підвищення надійності прогнозування хвильових умов літнього мусону, оптимізації планування морських перевезень і зниження ризиків для судноплавства в Аравійському морі. Практичне значення дослідження полягає у можливості врахування виявлених закономірностей при розробленні моделей прогнозування та прийнятті управлінських рішень у сфері морської логістики

ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ УПРАВЛІННЯ НАВІГАЦІЙНИМИ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ

2026-05-07T09:37:16+00:00

У статті розглянуто комплекс гідрометеорологічних чинників, які впливають на ефективність управління навігаційними ресурсами водних шляхів. Проаналізовано основні гідрологічні та метеорологічні параметри, що визначають навігаційні умови, включаючи рівневий режим водотоків, витрати води, льодовий режим, вітрові умови та опади. Обґрунтовано необхідність інтеграції гідрометеорологічних даних у системи управління навігацією для забезпечення безпеки судноплавства та оптимізації використання водних ресурсів

ШЛЯХИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ПОШУКУ І ПОРЯТУНКУ НА МОРІ В УМОВАХ ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НОВОГО ГІБРИДНОГО ТИПУ (SAR)

2026-05-07T10:06:05+00:00

Міжнародна система пошуку і порятунку (SAR) у морському транспорті традиційно спирається на електромагнітні та супутникові канали зв’язку і позиціонування COSPAS-SARSAT, GMDSS, ефективність яких у війні нового гібридного типу знижується через РЕБ, спуфінг та інші форми електромагнітної зброї. У статті обґрунтовано напрями трансформації SAR, які пов’язані з поверненням до гідроакустичних засобів моніторингу та позиціонування місць катастроф на базі хвилеводу SOFAR як каналу, стійкого до електромагнітних впливів, та придатного для прихованої атрибуції підводних інцидентів, критичних для безпеки судноплавства й підводної інфраструктури. Показано, що емпірична гідроакустика не дозволяє пояснити просторову мінливість ефективності SOFAR, а також його практично відсутність у Чорному та Середземному морях, що має прямі наслідки для майбутніх маршрутів і логістики морського транспорту з урахуванням ризиків сучасної SAR. Запропоновано фізичну інтерпретацію формування SOFAR на основі теорії Ньютона—Лапласа з акцентом на ролі пружності води та структурних ефектів, притаманних виключно водному середовищу. Отримані результати формують наукові підстави для інтеграції пасивних донних і мережевих гідроакустичних систем у SAR морського транспорту як резервного/дублюючого контуру в умовах гібридної війни: ризиків диверсій, аварій і втрати зв’язку

МЕТОД АВТОМАТИЗОВАНОГО ОТРИМАННЯ ПАРАМЕТРІВ СУДНА З ВІЗУАЛЬНОГО ІНТЕРФЕЙСУ НАВІГАЦІЙНОГО ТРЕНАЖЕРА

2026-05-07T10:17:42+00:00

У статті запропоновано метод автоматизованого відновлення навігаційних і керуючих параметрів судна на основі аналізу візуального інтерфейсу навігаційного тренажера без звернення до його внутрішніх телеметричних модулів. Актуальність роботи зумовлена тим, що більшість існуючих підходів передбачає використання службових журналів або цифрових потоків даних, доступ до яких визначається архітектурою конкретної програмної платформи. Така залежність обмежує відтворюваність експериментів, ускладнює міжплатформне порівняння результатів і знижує універсальність отриманих висновків.

Запропонований підхід ґрунтується на трактуванні екранного простору як структурованого інформаційного поля, у межах якого локалізуються стабільні зони відображення окремих показників. Після конфігурації цих зон здійснюється автоматизоване перетворення графічних та числових елементів інтерфейсу у синхронізовані часові послідовності параметрів руху. Дискретність реконструкції узгоджується з частотою оновлення індикаторів і за відповідних технічних умов може досягати 10 Гц. Сформований багатовимірний масив даних дозволяє аналізувати траєкторію руху, перехідні режими, часові затримки реакції та взаємозв’язок між керуючими впливами і динамікою судна.

Експериментальна перевірка методу виконана на мостиковому тренажері повного типу. Для курсу середня абсолютна похибка реконструкції не перевищувала 1°, а для частоти обертів рушія залишалася меншою за 2% від номінального значення. Отримані часові ряди зберігають фізичну послідовність процесу маневрування, відтворюють характерні екстремуми та не містять суттєвих фазових спотворень. Результати підтверджують можливість використання візуального шару інтерфейсу як самостійного та універсального джерела експериментальних даних у дослідженнях динаміки руху судна

АЛГОРИТМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ НАВІГАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ КОНТЕЙНЕРОВОЗІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

2026-05-07T10:30:49+00:00

Зростання масштабів трансоокеанських перевезень і впровадження контейнеровозів великої та надвеликої місткості ULCV обумовлюють підвищені вимоги до точності навігації, енергоефективності та обґрунтованості управлінських рішень в умовах невизначеності морського середовища. Традиційні підходи до навігації, що базуються на використанні ізольованих джерел даних та детермінованих моделей, не забезпечують належного рівня адаптивності до змінних зовнішніх впливів і обмежують можливості оптимізації експлуатаційних параметрів суден. Метою роботи є розробка алгоритмічного забезпечення інтегрованих навігаційно-інформаційних систем контейнеровозів на основі обробки великих обсягів даних, математичного моделювання руху судна та методів інтелектуальної обробки інформації. У дослідженні запропоновано підхід, що поєднує дані глобальних навігаційних супутникових систем GNSS, гідроакустичних засобів вимірювання та метеорологічних спостережень із використанням методів адаптивної фільтрації, зокрема фільтрів Калмана, для формування узгодженого вектору стану судна. Уточнено математичну модель руху судна на основі 3DOF-підходу з урахуванням впливу хвиль, вітру та течій, доповнену коригуючими членами, що формуються на основі асиміляції даних у реальному часі. Запропоновано алгоритм інтегрованої обробки навігаційних даних і підтримки прийняття рішень, який забезпечує прогнозування траєкторії руху судна та оптимізацію маршруту за багатокритеріальними показниками, такими як витрати палива, тривалість переходу та рівень навігаційної безпеки. Отримані результати свідчать про підвищення точності оцінки параметрів руху та прогнозування траєкторії, а також про зниження експлуатаційних витрат за рахунок більш раціонального вибору режимів руху. Показано, що запропонований підхід є універсальним і може бути застосований для контейнеровозів різних класів, зокрема ULCV, з урахуванням їх інерційних характеристик. Практична цінність роботи полягає у можливості інтеграції розробленого алгоритмічного забезпечення в сучасні навігаційні системи та цифрові платформи управління морським транспортом, що створює передумови для подальшого розвитку інтелектуальних і автономних судноплавних технологій

ОСОБЛИВОСТІ ГІДРОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ТЕЧІЇ КУРОСІО В ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВЕЛИКОГО МЕАНДРУ LM2017

2026-05-07T10:43:20+00:00

Проведені дослідження просторово-часової мінливості течії Куросіо на основі супутникових даних рівня моря (SSH) та геострофічних швидкостей, а також даних натурних експедиційних досліджень (температури та солоності морської води) Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA). На різних розрізах в районі течії Куросіо розраховані та побудовані карти просторового розподілу геострофічних швидкостей течій та розраховані витрати води. Виявлено двоядерну структуру течії, яка може бути зумовлена меандруванням основного потоку та впливом підводного рельєфу. Показано, що течія Куросіо характеризується стійким існуванням меандрів, географічне положення яких зберігається в часі, тоді як їх конфігурація є змінною. Отримані результати узгоджуються з супутниковими даними та можуть бути використані для подальших досліджень океанічної циркуляції та прикладних задач, зокрема в галузі морської навігації.

УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ СУДЕН НА ОСНОВІ ПОТЕНЦІАЛУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

2026-05-07T10:53:02+00:00

У сучасних умовах посилення вимог до енергоефективності та екологічної безпеки морського транспорту актуальним є удосконалення методів оцінювання ефективності використання енергетичних ресурсів суден торговельного флоту. Існуючі підходи, зокрема показники EEDI, EEOI та CII, здебільшого орієнтовані на узагальнені або проєктні характеристики і не забезпечують можливості кількісного визначення прихованих резервів енергозбереження в суднових енергетичних системах. Метою дослідження є розроблення методичних основ оцінювання енергоефективності суден на основі визначення потенціалу енергозбереження з урахуванням технічних, експлуатаційних та економічних факторів. У роботі проведено аналіз сучасних наукових підходів до оцінювання енергоефективності суден та визначено їх обмеження в умовах змінних режимів експлуатації. Запропоновано концепцію потенціалу енергозбереження як інтегрального показника ефективності суднових енергетичних систем, що базується на аналізі енергетичного балансу судна. Розроблено методичний підхід до визначення відносного потенціалу енергозбереження з урахуванням його ієрархічної структури, яка включає теоретичний, технічно досяжний та економічно доцільний рівні. Запропоновано узагальнений критерій енергоефективності у вигляді відносного потенціалу енергозбереження. Отримані результати дозволяють ідентифікувати внутрішні енергетичні втрати, здійснювати порівняльний аналіз енергоефективності суден та обґрунтовувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, впровадження енергозберігаючих технологій та забезпечення відповідності міжнародним вимогам у сфері декарбонізації морського транспорту

МОДЕРНІЗАЦІЯ РІЧКОВОГО ФЛОТУ: ПІДВИЩЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

2026-05-07T11:04:27+00:00

Внутрішній водний транспорт традиційно вважається одним із найбільш енергоефективних видів вантажних перевезень: його питома енергоємність у 5–10 разів менша порівняно з автомобільним та у 2–5 разів – із залізничним. Проте рівень техніко-технологічного стану українського річкового флоту залишається вкрай низьким. Більшість суден побудована у 1960–1980-х роках: середній вік перевищує 35–40 років, а коефіцієнт зношеності основних фондів сягає 80–85%. Застаріле обладнання спричиняє підвищені витрати палива та низький ККД суднових енергетичних установок (СЕУ), що у поєднанні з посиленням міжнародних регуляцій (EEXI, CII) робить модернізацію флоту нагальним стратегічним завданням, особливо для суден дунайського басейну. На прикладі практичної модернізації т/х «Капітан Антипов» (ПрАТ «УДП», жовтень 2024 р.) проаналізовано заміну головних двигунів SGP Typ T112 SO (2×772 кВт) на Mitsubishi S12R-MPTAW (2×940 кВт) та дизель-генераторів MWM ТВД 232-V8 на Volvo Penta (2×239 кВт). Нові двигуни відповідають стандарту Stage V (Euro 5), мають сертифікати ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/1628 та обладнані системою SCR з реагентом AdBlue, що забезпечує відповідність вимогам як Дунаю, так і Рейну. Коефіцієнт EEXI зріс з 15,7 до 19,1 (у 1,22 раза); питома витрата палива знизилась на 12–15% лише завдяки ремоторизації. Систематизовано чотири ключові напрями подальшої комплексної модернізації: гібридна пропульсія з акумуляторними системами (економія 15–25%); оптимізація режимів роботи головного двигуна та впровадження цифрових систем SEEMP (10–20%); рекуперація відпрацьованого тепла через системи ORC та утилізаційні котли (5–12%); гідродинамічна оптимізація корпусу та антифоулінгові покриття (3–8%). Комплексна модернізація здатна підвищити загальний ККД пропульсивного комплексу з 0,25–0,30 до 0,38–0,45 та знизити питоме споживання палива на 20–35%. Термін окупності ремоторизації при поточному рівні дунайського фрахту становить 5–8 років

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ З УРАХУВАННЯМ ВИКИДІВ

2026-05-07T13:26:07+00:00

Метою даного дослідження є розробка концепції врахування викидів при формуванні та оптимізації систем доставки вантажів. Основна ідея полягає в тому, що при виборі варіанта системи доставки пропонується розглядати додатковий критерій - показник «сумарних викидів», який дозволяв би оцінити альтернативні варіанти системи доставки, яка відповідає певним експортним (імпортним) постачанням, що передбачають різні комбінації видів транспорту. Кожен рівень системи доставки та кожен її компонент впливає на величину викидів. Тобто йдеться про оцінку транспортуючих систем, що забезпечують доставку вантажів у межах певного проміжку часу, і є відносно постійною структурою. Розроблено концепцію врахування викидів при формуванні та оптимізації систем доставок вантажів. Згідно даній концепції варіювання технологією перевезень, географією пунктів (портів) перевалювання, складом транспортних та перевантажувальних засобів дозволить варіювати загальною величиною викидів прим транспортуванні певної партії вантажу протягом певного періоду. Це дозволить формувати рішення щодо доставки в умовах досягнення балансу «витрати - викиди», що відповідає сучасним ідеологіям зеленої логістики та сталого розвитку. Запропонована концепція у подальшому має бути застосована при математичному моделюванні процесів формування та оптимізації систем доставки вантажів, складаючи відповідне теоретичне підґрунтя. На базі прогнозів щодо обсягів постачання для даної системи транспортування можуть бути зроблені оцінки за певний період, що дасть змогу побачити перспективу використання конкретного варіанту транспортування з точки зору впливу на довкілля та проаналізувати варіанти його мінімізації.

АДАПТИВНЕ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ СУДНА В РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ НА ОСНОВІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ ТА ЦИФРОВОГО ДВІЙНИКА

2026-05-07T15:30:49+00:00

У статті розглянуто проблему забезпечення експлуатаційної безпеки судна в умовах зростаючої динамічності морського середовища, цифровізації та підвищення рівня невизначеності. Показано, що традиційні підходи до оцінювання ризику, засновані на статичних сценаріях, не забезпечують необхідної адаптивності та своєчасності прийняття рішень у реальному часі. Обґрунтовано доцільність переходу до інтегрованих моделей, що поєднують смарт-моніторинг, цифрові двійники та методи інтелектуального аналізу даних. Запропоновано математичну модель адаптивного оцінювання ризику судна, яка базується на інтеграції потокових даних сенсорних систем, AIS, параметрів зовнішнього середовища та прогнозів цифрового двійника. Модель реалізує замкнений цикл «дані – оцінка – прогноз – рішення» та забезпечує формування інтегрального показника ризику з урахуванням багатокритеріальних факторів, їх вагомості та динаміки зміни у часі. У роботі використано метод аналізу ієрархій (AHP) для визначення вагових коефіцієнтів факторів ризику, FMEA-підхід для оцінювання критичності відмов, а також байєсівське оновлення для адаптації ймовірностей ризикових подій на основі нових даних. Запропонований інтегральний показник ризику враховує як поточний стан судна, так і прогнозні оцінки розвитку ситуації, що забезпечує проактивний характер управління безпекою. Результати моделювання підтверджують, що запропонована адаптивна модель дозволяє знизити пікові значення ризику, скоротити час реагування на небезпечні ситуації та підвищити відновлювальну здатність системи порівняно зі статичними підходами. Практична значущість дослідження полягає у можливості інтеграції моделі в системи підтримки прийняття рішень, інтегровані мостикові системи та цифрові платформи управління судном, а отримані результати створюють основу для подальшого розвитку інтелектуальних систем забезпечення експлуатаційної безпеки суден

METHODS OF RESEARCHING THE HUMAN FACTOR IN THE MARITIME INDUSTRY

2026-05-07T15:44:26+00:00

This study examines the methodological approaches employed by contemporary researchers in the maritime domain, with particular emphasis on human factors. The aim is to provide guidance for graduate students and early-career scientists in selecting appropriate and effective research methods for their own investigations. By analyzing current methodological trends, the study seeks to discourage reliance on outdated or limited techniques – such as simple percentage-based analyses – and to promote the adoption of more advanced and rigorous approaches.

The research is based on a review of 50 articles published in Scopus-indexed journals. The analysis reveals several prominent methodological tendencies in recent studies, including the use of advanced data analytics, case study approaches, field research conducted during maritime voyages, and the application of author-developed questionnaires with thorough validation procedures. The findings indicate that studies focusing on human factors predominantly employ psycho-diagnostic methods, surveys and questionnaires, observational techniques, and experimental designs.

Among experimental approaches, navigation simulators are widely utilized due to their ability to replicate realistic maritime conditions, including variable weather, traffic density, technical failures, and emergency scenarios. Additionally, archival methods play a significant role by enabling retrospective analyses of maritime incidents and human performance under authentic operational circumstances.

Overall, data analysis emerges as a central component of modern maritime research on human factors, facilitating the transition from descriptive observations to evidence-based conclusions. This approach supports the identification of patterns and causal relationships, thereby enhancing the scientific rigor and practical relevance of contemporary studies

FUELSIGHT: MODEL FOR PREDICTING SHIP FUEL CONSUMPTION AND PROVIDING EXPLANATIONS

2026-05-07T16:07:14+00:00

The ability to predict ship fuel consumption is fundamental to improving the efficiency and sustainability of maritime operations. Existing approaches predominantly focus on predictive accuracy while overlooking interpretability, thereby limiting their practical applicability for operational decision-making. This study proposes FuelSight, a unified model architecture that jointly performs multi-horizon fuel consumption forecasting and generates structured, human-readable insights reflecting seafarers’ best practices. The proposed framework leverages multivariate time-series data derived from onboard telemetry and environmental conditions to capture complex operational dynamics. A large language model backbone based on GPT-2 is employed to process sequential inputs and enable both numerical prediction and explanation generation within a single architecture, providing an efficient and coherent modeling approach. Empirical evaluation on the FuelCast benchmark demonstrates that the proposed method achieves competitive performance across multiple vessels and forecasting horizons. In addition to numerical accuracy, the model produces interpretable outputs, which achieve good results when evaluated as a structured classification task. The results indicate that integrating forecasting and explanation within an LLM-based framework offers a promising direction for developing interpretable decision-support systems in maritime applicatio

МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ СПУФІНГУ В СУДНОВИХ НАВІГАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

2026-05-07T16:17:42+00:00

Стаття присвячена систематизації та порівняльному аналізу сучасних методів виявлення GPS/GNSS-спуфінгу у суднових навігаційних системах. Розглянуто фізичні принципи спуфінг-атак, їх класифікацію за складністю, цільовим об'єктом та наслідками для безпеки мореплавства. Детально проаналізовано методи виявлення на основі: моніторингу рівня сигналу та відношення несучої до шуму (C/N₀), перевірки узгодженості міжсупутникових доплерівських зсувів, кросперевірки з альтернативними позиційними системами (AIS, eLoran, IMO), гібридної інерційно-супутникової навігації з фільтром Калмана, а також методів машинного навчання – зокрема рекурентних нейронних мереж LSTM та ансамблевих класифікаторів. Запропоновано багаторівневу архітектуру захисту навігаційних систем, яка інтегрує сигнальний, навігаційний та мережевий рівні виявлення та визначені технічні передумови щодо її коректного функціонування

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ РОТОРІВ ФЛЕТНЕРА НА МОРСЬКИХ СУДНАХ

2026-05-07T16:30:12+00:00

У статті розглянуто питання оцінки ризиків використання роторів Флетнера на морських суднах як елементів вітроасистованої пропульсії в умовах впровадження енергоефективних технологій у сучасному судноплавстві. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на необхідність зниження паливних витрат, скорочення викидів парникових газів та забезпечення безпечної інтеграції альтернативних пропульсивних систем у суднові енергетичні комплекси. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до оцінки ефективності та безпечності роторів Флетнера, встановлено, що наявні дослідження переважно зосереджені на аеродинамічних і енергетичних характеристиках системи, тоді як питання комплексної оцінки ризиків залишаються недостатньо розробленими.

Запропоновано інтегрований підхід до оцінки ризиків, що поєднує процедури ідентифікації небезпек, принципи FSA, елементи HAZID/HAZOP та кількісне визначення інтегрального показника ризику. У межах дослідження виконано систематизацію ризиків за основними групами: технічні, аеродинамічні, навігаційні, експлуатаційні, пов’язані з людським елементом, а також регуляторні й екологічні. Встановлено, що найбільший вплив на загальний рівень ризику мають аеродинамічні та навігаційні фактори, які визначають остійність судна, керованість і стабільність функціонування системи за різних режимів експлуатації.

Розроблено структуру інтегрального показника ризику, яка враховує ймовірність виникнення небезпечних подій, тяжкість їх наслідків та вагову значущість окремих груп ризиків, що дозволяє формалізувати оцінку безпечності використання роторів Флетнера для різних типів суден і сценаріїв експлуатації. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованої методики на етапах проєктування, технічної інтеграції, експлуатаційного контролю та підготовки рекомендацій щодо мінімізації ризиків при впровадженні вітроасистованих пропульсивних технологій у морському транспорті