ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЄКТУВАННЯ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНИХ РОБІТ У РУСЛАХ РІЧОК
Ключові слова:
річкові транспортні коридори, безпека судноплавства, днопоглиблювальні роботи, процеси руслоутворення, геоморфологія, ротаційна теорія структуроутворення, морська навігаціяАнотація
Оптимізація проєктування днопоглиблювальних робіт у руслах річок досягається шляхом узгодження з фізичними законами формування русла. Загальновідомо, що річкові русла формуються під впливом сили тяжіння, тобто у відповідності з нахилом земної поверхні. Враховано також, що природні річкові русла прокладені вздовж кордонів тектонічних блоків, тому нами досліджено вплив блокової подільності твердої оболонки Землі на формування руслових процесів. Базові принципи блокової структури літосфери були визначені в рамках ротаційної теорії структуроутворення, розробленої К.Ф. Тяпкіним. Зазначена теорія охоплює до десятка епізодів швидкоплинних змін у процесі структуроутворення нашої планети, відповідно до яких були сформовані мережі блокової подільності літосфери. Завдяки цьому виникли перспективи підвищення ефективності днопоглиблювальних робіт під час штучної оптимізації русла річки. Задіяння на практиці теоретичних знань стосовно природних процесів руслоутворення є впливовим чинником покращення стратегії планування вантажоперевезення річковим транспортом.
