ПОЗА ПРАВИЛОМ 19: АНАЛІЗ НЕОФІЦІЙНОЇ ІЄРАРХІЇ В ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПІД ЧАС НАВІГАЦІЇ В ОБМЕЖЕНІЙ ВИДИМОСТІ
Ключові слова:
морська безпека, Правило 19 МПЗЗС-72, обмежена видимість, судноводіння, ухилення, навігаційні ризики, комерційний тискАнотація
Стаття присвячена вивченню ролі неофіційної ієрархії в процесі прийняття рішень на морі, зокрема в умовах обмеженої видимості, коли традиційні навігаційні правила, зокрема Правило 19 Міжнародних правил запобігання зіткненням суден, можуть бути недостатніми. У таких умовах екіпажі часто змушені спиратися на неформальні механізми взаємодії та ухвалення рішень, які відрізняються від офіційних процедур і зосереджуються на реальному досвіді, експертизі та здатності швидко реагувати на зміни обставин. Правило 19 МПЗЗС-72 визначає основні принципи поведінки суден за умов обмеженої видимості, однак, у реальних умовах на морі, коли швидкість прийняття рішень є критично важливою, чітке дотримання формальних норм не завжди є оптимальним. У статті підкреслюється, що неофіційна ієрархія, яка ґрунтується на довірі та взаємоповазі між членами екіпажу, стає ключовим фактором для забезпечення безпеки та ефективності маневрування в складних умовах. Дослідження охоплює аналіз реальних морських ситуацій, де екіпажі приймають важливі рішенняне тільки на основі правил, але й завдяки оперативним консультаціям, аналізу досвіду кожного члена екіпажу, що дозволяє швидше реагувати на зміни обстановки. Важливою частиною дослідження є визначення того, як неофіційні структури та динаміка відносин між членами екіпажу впливають на результат прийнятих рішень. У статті використано методи якісного аналізу на основі спостережень за реальними ситуаціями на суднах та інтерв'ю з досвідченими морськими фахівцями. Спеціальна увага приділяється випадкам, коли формальна ієрархія або ж правила зіткненнянеможуть бути застосовані безпосередньо через складні погодні умови або неочікувані зміни на маршруті. Стаття також пропонує практичні рекомендації для вдосконалення системи тренувань екіпажів, зокрема щодо розвитку комунікативних навичок, здатності адаптуватися до швидко змінюваних умов та формування більш гнучких структур управління. Висновки статті акцентують важливість підтримки неформальних механізмів прийняття рішень, які можуть істотно підвищити рівень безпеки мореплавства в екстремальних умовах.
