МОДЕРНІЗАЦІЯ РІЧКОВОГО ФЛОТУ: ПІДВИЩЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

Анотація

Внутрішній водний транспорт традиційно вважається одним із найбільш енергоефективних видів вантажних перевезень: його питома енергоємність у 5–10 разів менша порівняно з автомобільним та у 2–5 разів – із залізничним. Проте рівень техніко-технологічного стану українського річкового флоту залишається вкрай низьким. Більшість суден побудована у 1960–1980-х роках: середній вік перевищує 35–40 років, а коефіцієнт зношеності основних фондів сягає 80–85%. Застаріле обладнання спричиняє підвищені витрати палива та низький ККД суднових енергетичних установок (СЕУ), що у поєднанні з посиленням міжнародних регуляцій (EEXI, CII) робить модернізацію флоту нагальним стратегічним завданням, особливо для суден дунайського басейну. На прикладі практичної модернізації т/х «Капітан Антипов» (ПрАТ «УДП», жовтень 2024 р.) проаналізовано заміну головних двигунів SGP Typ T112 SO (2×772 кВт) на Mitsubishi S12R-MPTAW (2×940 кВт) та дизель-генераторів MWM ТВД 232-V8 на Volvo Penta (2×239 кВт). Нові двигуни відповідають стандарту Stage V (Euro 5), мають сертифікати ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/1628 та обладнані системою SCR з реагентом AdBlue, що забезпечує відповідність вимогам як Дунаю, так і Рейну. Коефіцієнт EEXI зріс з 15,7 до 19,1 (у 1,22 раза); питома витрата палива знизилась на 12–15% лише завдяки ремоторизації. Систематизовано чотири ключові напрями подальшої комплексної модернізації: гібридна пропульсія з акумуляторними системами (економія 15–25%); оптимізація режимів роботи головного двигуна та впровадження цифрових систем SEEMP (10–20%); рекуперація відпрацьованого тепла через системи ORC та утилізаційні котли (5–12%); гідродинамічна оптимізація корпусу та антифоулінгові покриття (3–8%). Комплексна модернізація здатна підвищити загальний ККД пропульсивного комплексу з 0,25–0,30 до 0,38–0,45 та знизити питоме споживання палива на 20–35%. Термін окупності ремоторизації при поточному рівні дунайського фрахту становить 5–8 років