ШЛЯХИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ПОШУКУ І ПОРЯТУНКУ НА МОРІ В УМОВАХ ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НОВОГО ГІБРИДНОГО ТИПУ (SAR)

Анотація

Міжнародна система пошуку і порятунку (SAR) у морському транспорті традиційно спирається на електромагнітні та супутникові канали зв’язку і позиціонування COSPAS-SARSAT, GMDSS, ефективність яких у війні нового гібридного типу знижується через РЕБ, спуфінг та інші форми електромагнітної зброї. У статті обґрунтовано напрями трансформації SAR, які пов’язані з поверненням до гідроакустичних засобів моніторингу та позиціонування місць катастроф на базі хвилеводу SOFAR як каналу, стійкого до електромагнітних впливів, та придатного для прихованої атрибуції підводних інцидентів, критичних для безпеки судноплавства й підводної інфраструктури. Показано, що емпірична гідроакустика не дозволяє пояснити просторову мінливість ефективності SOFAR, а також його практично відсутність у Чорному та Середземному морях, що має прямі наслідки для майбутніх маршрутів і логістики морського транспорту з урахуванням ризиків сучасної SAR. Запропоновано фізичну інтерпретацію формування SOFAR на основі теорії Ньютона—Лапласа з акцентом на ролі пружності води та структурних ефектів, притаманних виключно водному середовищу. Отримані результати формують наукові підстави для інтеграції пасивних донних і мережевих гідроакустичних систем у SAR морського транспорту як резервного/дублюючого контуру в умовах гібридної війни: ризиків диверсій, аварій і втрати зв’язку